Село П'ятка - центр сільської Ради, розташоване на південний захід від обласного центру м. Житомира на відстані 40 км, за 20 км від районного центру та за 8 км від залізничної станції Михайленки. Координати розташування 51`7 північної широти та 28`21 східної довготи.

Біля села проходить шосейна дорога Бердичів-Чуднів.

За інформацією 1973 року: дворів – 630, населення 1600 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Пилипівка. На території П'ятки містилась центральна садиба колгоспу «Пам'ять Леніна», який обробляв 4712 га землі, в тому числі 3582 га орної. Вирощують зернові культури та овочі. В селі було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

За успіхи в розвитку народного господарства 80 трудівників села відзначено урядовими нагородами. Серед них орденом Жовтневої Революції нагороджено голову колгоспу С. К. Семеняка.

У селі є середня школа, де 25 учителів навчали 536 учнів, будинок культури із залом на 300 місць, дві бібліотеки з фондом 20 тис. книжок, була лікарня на 30 ліжок, аптека, ветлікарня, відділення зв’язку, їдальня.

Перша згадка про село зустрічається в літописах Галицько-Волинського князівства ХІІ століття. В офіційних документа село відоме з 1593 року, коли поблизу нього учасники повстання яким керував Криштоф Косинський, зазнали поразки. У національно-визвольній війні 1648-1651рр. під П’яткою відбувалися бої селянсько-козацьких загонів проти польсько-шляхетських військ. В роки буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. тут відбувалися масові селянські виступи.

П'ятка входила в перелік з 9 містечок Житомирщини, які мали власні герби. Містечко належало старовиному українському княжому роду Острозьких. То ж П'ятка мала герб Острозьких.

У січні 1919 року влада в селі була захоплена більшовиками.

Під час Великої Вітчизняної війни на фронт пішло 330 жителів села, 109 з них загинуло, 206 – удостоєні державних орденів та медалей.
В П’ятці було встановлено пам’ятник воїнам що загинули в боротьбі з німецькими окупантами, пам`ятний знак на місці знищення фашистами євреїв села П`ятка та пам'ятний знак односельчанам-жертвам Голодомору 1932-33 років.

 

Завантажити наступні 18 зображень