Достеменно точну дату заснування села зараз встановити практично не можливо. Поселенцями, що відомі з письмових джерел, були представники східно-слов'янського племені - житичі, однак, їм передували давніші поселенці, про що свідчать археологічні розкопки археолога Богуна І.І. в 1956 році, під час яких знайдено кістки тварин, гончарний посуд ранішого періоду. А на східній околиці села знайдено кам'яні знаряддя - кам'яна сокира, скребачка та кам'яне зубило. Назва села - П'ятки походить від назви місцевої річки П'яток, лівої притоки Гнилоп'яті. Містечко П'ятка, під назвою П'яток вперше в офіційних документах згадується в акті 15 березня 1593 року, у зв'язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Криштофа Косинського. В часи панування Польші в Правобережній Україні, в середині ХVI століття був проведений трактовий шлях з Польщі до Бердичева. Посередині ж, між Бердичевом та Чуднівом було засноване укріплене містечко П'ятка. Як передмістя Бердичівської фортеці містечко П'ятка було укріпленою фортецею аванпостом.

Містечко було вдало розташоване з обох боків однієї з приток річки Гнилоп'яті. Притік води, що складався з двох притоків та розділяв містечко в західній частині навпіл, називався Залізняком. До цього притоку впадає невеликий струмок Саджалка-рудки. Саджалка-рудки відділяє частину містечка від притоки Гнилоп'яті на заході, а на півдні відділяє місцину під назвою Свята гора. Саме так це місце називають до сих пір серед людей. Назву ж четвертої частини містечка встановити зараз неможливо, що саме тут під час заснування містечка, існували майстерні, кузні в гаю (про що буде розповідатися нижче) та поселення ремісників, що знаходилося із західного краю фортеці. Свята гора, як вже розповідалось, була розташована на південному пагорбі з крутим спуском до притоки Залізняк. З пагорба проглядалась місцевість до 10 км на захід та приблизно настільки ж на північно-західному напрямку. Оскільки Свята гора, що розташовувалась на пагорбі була у ті часи центром містечка, на ній була збудована церква. Ось чому ця частина містечка саме тоді отримала назву - Свята гора. Ця назва збереглася до нашого часу.

Свята гора, була вкрита суцільним садком, що зберігся до XVIII століття. Цікаво, що найвищий пагорб біля притоки заселяли чумаки з прізвищами Чумак. Ці чумаки завозили з заходу товари широкого вжитку та з Криму сіль. В 1863-65 роках була збудована залізниця, це змусило чумаків осісти та займатися сільським господарством. До цього часу серед інших призвіщ збереглося декілька родин з прізвищами Святогор, їх предки проживали на південній стороні поблизу Саджалки.

Трактовий шлях Чуднів-Бердичів шириною до 50 метрів за містечком, з обох боків був відгородженний канавами. Цей шлях перетинав містечко з північно-західного напрямку на південь, пересікаючи притоку річки Гнилоп'ять. Біля дороги, з південної сторони від притоки, у кінці XVIII століття була збудована церква, саме тут були розташовані волостне управління та торгівельний майдан. Зі східної сторони від базарного майдану була частина містечка під назвою Радовиця. На східній її окраїні, біля Пергата (місцева назва) на загаті притоки Залізняка був водяний млин.

Струмок Саджалка відділяв Святу гору від трактового шляху, торгівельного майдану, волостного управління та Радовиці, а притока Гнилоп'яті розділяла Святу гору, центр та Радовицю.

На південному пагорбі загати з боку Радовиці був парк та будинок поміщика, що існував до кінця XVIII століття. З північної сторони загати притоки Гнилоп'яті була частина містечка під назвою Замістя, а через трактовий шлях в південно-західній частині під назвою Острів. Притока Гнилоп'яті з загатою відділяла Замістя та Острів від Радовиці, Святої гори, волостного управління та базарного майдану. Із західної сторони від Святої гори вздовж притоки з розрісся листяний ліс, що носив назву Гай. Зразу ж за Гаєм з західної сторони, біля стіни фортеці, було поселення ремісників. Біля річки-притоки розміщувались кузні, майстерні де працювали майстри, що вигоовляли зброю, сільськогосподарське знаряддя, ядра та підкови для коней.

Любителями пошуків скарбів в 1910-12 роках провадилися розкопки до 3 метрів в Гаю. Вони в багатьох місцях знаходили цеглу, попіл, вугілля та підкови. Можливо в Гаю провадилась виплавка заліза. Назва Залізняк збереглася до цього часу, можливо в болотистій місцевості заплави річки було виявлено родовище залізної руди, що використовувалась для виплавки заліза.

На південний-захід від трактового шляху, на південь від Святої гори та на південний-схід від Радовиці простягалися степи-поля селян. З північної сторони Замістя та трактового шляху з Чуднова, тягнувся лісовий масив.

Населення містечка-фортеці П'ятка тієї пори складало понад 6 тисяч жителів. Після ліквідації фортеці, містечкові ремісники пішли в міста, а частина в низові козаки. Залишилися селяни закріплені за поміщиком та невелика кількість містечкових жителів.

Завантажити наступні 18 зображень