14 травня 1918 року робітники Коровинецької цукроварні, робітники з маєтків Терещенка в кількості більше двох сотень озброєні гвинтівками, гранатами, револьверами, розмістившись на підводи по кілька чоловік, приховавши зброю під соломою виїхали гужем з певним інтервалом на ярмарок у містечко П'ятку. Кожному з вагонів було певне завдання. Один мав звільнити з тюрми в'язнів, другий - обеззброїти варту, третій, в разі опору, перестріляти німців та правоохоронців, що приїхали із Житомира. Ставилося завдання провести мітинги серед селян, що приїхали на ярмарок, з закликом братися за зброю і громити німців та представників влади. Підводи повстанців було розташовано в м. П'ятка так, щоб в одну мить можна було скористуватися захованою зброєю.
Коли намічені місця оточені бунтівниками, а за німцями та правоохоронцями встановлено невідступний нагляд з боку учасників бунту, в штабі одержали повідомлення про те, що волость та карцер оточено, в різних місцях почалися короткі мітинги. Почувши промову більшовицьких агітаторів, представники влади направилися до місць мітингів, але в цю мить були роззброєні. Після короткого бою вони були всі убиті. Одночасно була перебита варта при волості та при карцері. Так більшовицькі агітатори роздували вогнище братовбивчої війни на українських землях.
Поштово-телеграфний зв'язок з П'ятківської волості був лише на Коровинецькій цукроварні. Одержавши першу звістку про це повстання, керуючий Коровинецькою цукроварнею Міхеєв телеграфував губернському старості, німцеві по націо¬нальності, Д.Ф.Андро 14 травня 1918 року.
"Сьогодні в м. П'ятка відбувся бунт. Убито кілька охоронців. За відомостями, що дійшли, селяни сусідніх сіх організовуються для розгрому Коровинецького заводу і маєтку. Найпокорніше прошу захисту." На цій телеграмі була накладена така резолюція: "зроблено все. Вислано 100 чоловік кінних, броньовик, дві роти піших германців та одну кулеметну".
Губернська газета "Волинь" про це повстання писала: «З огляду одержаних відомостей про те, що в деяких селах Житомирського повіту (південна частина) в цей час ведеться сильна агітація з метою викликати аграрні заколоти, туди виїхав кінний загін поліції з броневим автомобілем на чолі з повітовим старостою І.В.Арендтом. Вчора виїхав туди губернський інспектор поліції С.А.Васиченко.»
На початку березня 1919 року в селі П'ятка під керівництвом більшовика з Києва тов.Фесенка організовується таємно загін для боротьби з українською владою. Таємні сходи відбувалися в хаті Пергата Івана Петровича. Так наприкінці березня загін понад 200 чоловік групами вирушив з П`ятки в напрямі с.Дацьок, де було розібрано залізничну колію по якій курсували бронепоїзди, один з них було пущено під укіс, команда панцерника після бою відступила. На допомогу їм було кинуто підкріплення, та після сутичок з більшовицькими загонами, що наступали з Бердичева, загони армії УНР були змушені відступити.
Радянська влада встановлювалася жорстко та безжалісно. Активними учасниками в боротьбі за встановлення радянської влади в селі П`ятка та Пилипах, були: Св`ятогор Павло Тодоcовичу, Данилок Охрем Дмитрович, Пергат Іван Петрович, Денисюк Захар, Михальчук Степан, Чиж Констянтин.

Завантажити наступні 18 зображень