До 1882 року в селі школи не було. Початкова сільська школа була відкрита лише в 1883 році коштом місцевого населення.
У 1885 році вона була перейменована у двокласне сільське училище при 45 учнях. Школа знаходилась у типовому приміщенні з чотирьох класних кімнат та 1 кімнати для учителів. В 1909 році в селі було 490 дітей 8 - 11 років. Навчанням було охоплено лише 121, тобто менше 27 %. В 1913 році в школі навчалося 157 дітей, а закінчило 17 учнів, тоді як в 1963-64 навчальному роді всі діти з 7-16 років навчалися в школі, 150 учнів закінчило 8 класів, а 26 учнів закінчило 11 класів. 

Учительський колектив (с.П'ятка, 1936 рік)
Учительський колектив (с.П'ятка, 1936 рік)
Учительський колектив (с.П'ятка, 1938 рік)
Учительський колектив (с.П'ятка, 1938 рік)

3 встановленням радянської влади освітянське життя в селі пожвавішало. Як пише у своїх споминах наш земляк Ляденко Ф.0., який під час навчання в Житомирському медичному училищі співпрацював в літературному гуртку, що входив до літературного об'єднання "Плуг", "в Пятке была семилетняя школа с хорошим коллективом учителей, партийная организация с 1919 года.
Я учился в последнем классе школы. Для упрочнения знаний по школьной программе я ходил на квартиру к учителю Емцу, жена которого преподавала немецкии язык. Однажды во время наших занятий, дверь из соседней комнаты открилась и на пороге... Довженко Александр Петрович. Сосредоточенно, пытливо, внимательно посмотрел он на меня. Его губы чуть дрогнули в улыбке: узнал своего бывшего ученика".
Вказана подія, сталася в кінці квітня 1920 року, а знайомство з Довженком автор спогадів мав ще з часу навчання в другому Житомирському початковому училищі, куди по закінченню в І9І4 році Глухівського учительського Інституту вчителем природознавства, фізики, географії, історії та гімнастики був призначений О.П.Довженко. Зауважимо, що перебування в селах П'ятці та Великих Коровинцях майбутнього літераторася і кінематографіста маловідома і зовсім не досліджена сторінка біографії О.П.Довженка. А ще наш земляк-літаратор додає: в П'ятці, року І921, були: школа-семирічка, церква, дві сінагоги, сільський клуб, амбулаторія, аптека, пошта, два млини - паровий і водяний.

Приміщення старої школи
Приміщення старої школи

У 1934 році для збільшення класних кімнат було пристосовано для навчання учнів старших класів колишнє приміщення П`ятківської волості, яке знаходилось поряд з початковою школою.

Учні біля школи (с.П'ятка, 1963 рік)
Учні біля школи (с.П'ятка, 1963 рік)

У 1938 році учні сіл П`ятка, Пилипівка-1 та Пилипівка-2, які закінчили 7 класів, написали прохання депутату Верховної Ради СРСР Тонкошкурому, за якого голосували жителі цих сіл, підняти клопотання про реорганізацію П`ятківської семирічної школи в середню. Прохання було задоволене, і цього ж року в селі П`ятка почала діяти середня школа у новому двоповерховому приміщенні, яка дала перший випуск учнів з середньою освітою перед самим початком Великої Вітчизняної війни - 15 червня 1941 року.

Не всім довелося повернутися Із фронтових доріг до рідного села. Майже половина; випускників загинула в боротьбі з ворогом. Частина з них повернулася додому, нагороджені орденами І медалями. Наша школа дала батьківщині Героя Радянського Союзу Жиданівського Леоніда Олександровича.

Не повернулися з фронтових доріг вчителі: Франовський Володимир Всеволодович, Ницевич Петро Іванович.

Відступаючи німецько-фашистські загарбники в ніч на б січня І944 року спалили приміщення школи. Одразу ж після звільнення села було відновлено семирічне навчання у шести пристосованих приміщеннях.

В 1953 році було відновлено середню школу. В 1966 році на честь 50-рїччя "великого Жовтня" була споруджена триповерхова школа на 536 учнівських місць.

За роки свого існування П`ятківська середня школа дала Україні багато спеціалістів різних галузей народного господарства. Переважна більшість з них залишились працювати в рідному селі, інші подалися до міста здобувати, вищу освіту.


 

Ось неповний перелік тих .випускників нашої школи, якими педагогічний колектив особливо пишається.
Нечитайло В. В. - викладач Камянець-Подільсьского університету, професор, кандидат історичних наук, член спілки письменників України, поет-гуморист.
Чепюк Г.А. - викладач Чернівецького університету, доцент.
Бондаренко І.Л. - генерал бронетанкових військ. Іваницький В. - командир військової частини космічного зв’язку міста Львова.
Семенюк А.С. - кандидат медичних наук. Марчук В.П. - викладач Київської військової Академії.
Мельничук І.А. - директор Київського проектного інституту, кандидат технічних наук /помер/.
Тесля С.Й. - заслужений будівельник України.
Мельничук А.І. - полковник, командир військової частини Волинець М.А. - полковник, кандидат технічних наук
Сінельников І.Г. - викладач Київського Інституту культури, з заслужений діяч культури України.
Самойленко В. - кандидат технічних наук /помер/. Стеклов В.К. - ректор Київського Інституту зв'язку, процесор, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України.
Не можна не згадати і про учителів, чиєю натхненною працею виховувалось не одне покоління п'ятківських учнів. Це відмінники народної освіти України Трохимчук С.О. та Король Т.Т., Євтощук Н.Й., педагогічний стаж 34 роки, Онищук А.И, педагогічний стан 4З роки, Онищук Л.С, педагогічний стаж 43 роки, Парфенюк І.Д., педагогічний стаж 43 роки, Власюк М.Ф.педагогічний стаж 40 років, Іващенко П.М. та ін. Низький, доземний уклін їм за їх довголітню працю на освітянській ниві.
Нинішній-педагогічний колектив, очолюваний Козиром В.Д., гідно виконує покладені на нього соціальні завдання: формує громадянина-патріота, прищеплює любов до Вітчизни, виховує учнівську молодь на кращих традиціях загальнолюдських цінностей, озброює своїх вихованців необхідним рівнем-навчальних досягнень, з впевненістю дивиться у завтрашній день своєї держави.





 

Завантажити наступні 18 зображень